Морок та Мара (Марена)

Ми шануємо Великого і Багатопроявного Рода у всіх його лицях – і світлих, і темних. Про Світлих Богів сказано в багатьох писаннях, але Темні Боги на те і темні, що про них темнять. Вони в тіні, про них мало знають. Хтось говорить, що Темні Боги – це сукупність всього зла на землі, хтось – що це всього лише смерть, хтось – що це руйнівники, створені для того, щоб знищити наш світ. У деяких громадах навіть існують думки про те, що Темні Боги – це істоти з інших світів, які відвойовують територію для створення свого світу.

Що ж говорить нам Слов'янська Рідна Віра про зло, що означає слово «зло»? Первинно було слово «худо» (воно зараз асоціюється з поняттям «слабкий, немічний, кволий»), а також було слово «зєло» – занадто, над міру. Тобто, якщо копати в корінь «зла» – то це надмірність. А антонім його – настільки ж негативне поняття – слово «худо» (дуже мало, недостатньо).

Кожен Бог є проявом Рода. Тобто, справедливість несе Перун, рух Стрибог, страхи Морок. Як може бути в Богові чогось занадто, якщо він вже куди більш насичений і багатовимірний, чим саме поняття «занадто»? Звичайно, поняття зло і Бог між собою несумісні. Це ми, люди, як душі на своєму рівні розвитку, тільки ростемо до тих божественних абсолютам, і наші Предки нам заповідали рости і розвиватися в ладі, різносторонньо. Щоб і не зєло, і не худо.

Слов’яни – люди сонячні, тому культи світлих Богів поширеніші і зрозуміліші для більшости слов'ян. Але це зовсім не означає, що немає людей, що відають темні-таємні сторони Рода. Кожна людина несе в собі силу і знання певного Бога, є його архетипом. Марена і Морок – чоловічий і жіночий прояви темної сторони Буття. Це підсвідомість нашого Всесвіту.

Марена – покровителька Того Світу, господиня смерти. Найчастіше вона являється у вигляді блідолицої чорноокої діви в білому одязі, з темним розплетеним волоссям і серпами в руках, або у вигляді потворної старежної жінки в чорному одіянні з косою. Обидва ці личини – це Марена. Це загальні два її образи. Насправді проявів Темної Матері дуже багато. Вона виявляється і зеленоокою дівою, що дарує спокусу, за якою смерть йде, і у вигляді примарних Морочек, і Смертю, і Хворобою, і Мстою .

Марену ми шануємо, як Мудру Вчительку, яка зберігає досвід життів прожитих та Віду смерти, захисту і спокою. Вона випробовує нашу силу і витримку, дарує безцінне знання про минуле.

Ми шануємо чоловіка Марени – Морока, який є нам у вигляді тьми непроглядної, мороку. Це і наші марення найстрашніші, і наші забобони морочливі, що від праведних справ відволікають. Шануємо Темного Мужа, як мудрого вчителя і порадника, що зберігає в собі те, що ми до пори від себе заховали в чертогах темних. Все, що нам не в силу на собі тягнути, ми віддали в заступництво Мороку, а потім, стаючи сильнішим, по частинах Віду темну назад собі повертаємо.