Лада

Лада (Леда, Рада, Рода) - Мати Богів, старша Рожаниця, Богиня світового Ладу, покровителька пологів, жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих справ, врожаю, родючості. Жіноче втілення Рода, дружина Сварога. Всі Богині - це її уособлення та прояви. Лада - Богиня життя, весни, родючості, народження, жита-зерна, яка витворює і воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Отже, кожен зародок, кожне зерно для неї - то частинка Алатиря, крихта Сварога, через те вона всім живим і підростаючим опікується, сили дає і до світла направляє. Лада є світовою Любов'ю, що є основою творення й існування. Мати Лада після смерті збирає душі праведників, які стали іскрами Ведогню Сварожого і йде у людський світ, вкладаючи їх у лоно жінкам, які прагнуть дитини.

Велика Матінка Лада проявляє себе як поєднання протилежностей, чарівність і любов. Людина (Ладина) - се явна частка Великої Матері. Відайте, русичі, ви з Великою Матінкою повсякчас поєднані і, Праву славлячи знати маєте, що людина з Богами одне, через те вона свій менший світ творити мусить, як і Боги - більші світи. У тому одне одному допомагати треба духовно і тілесно, Рід творячи, ладувати життя своє, родини, а відтак держави. І як Боги нам в земних справах допомагають так і ми справі Божеські славленнями щоденними, обрядами та співами допомагати маємо, взимку - колядки і щедрівки співаючи, навесні - веснянки, літом піснями купальськими, обжинковими. Щоб завжди Дух Лади-ладоньки у цей світ прилітав на чарівній колісниці, запряженій парою голубів і парою лебедів, вогонь небесних гроз розпалював, проганяючи злі сили занепаду. Для того, щоб із-за холодних хмар виходило світлосяйне сонечко наше. Велика Матінка Лада приносить світові Живу Воду Вирію, приходячи до людей по веселці з немовлям (Божичем) на голові. У руці вона тримає червоне яблуко з виноградною лозою. Немовля - то є світ Явлений, Сонце-Дажбог наш ріднесенький, з голови світу Прави удіяний, Світоч і радість нам вічна, а яблуко - то яйце-райце початок усього сущого - Око Рода, камінь Алатир, Сварга, Сонячний хрест. Прекрасні дні травня і початку червня присвячені Ладі і загальними ігрищами знаменуються. Тим, хто приносить Ладі пожертви, пророкує вона через жінок-відаючих. Проходячи обряди Очисні, що Ладині Роси звуться, жінки, які не могли мати дітей, їй треби приносять, аби сприяла вона зачаттю. Щорічно, коли зустрічаються перші зорі в сузір'ї Перуна (Стрільця), Богиня Лада народжує нове Сонце (Божича-Коляду - Сонце зимового сонцестояння), після чого вона разом зі Сварогом протягом 12 ночей творить Всесвіт. Свято Великої Лади відзначається піснями цілий місяць - від 25 травня до 25 червня.

У пожертву Ладі приносили: оладки, кашу, хліб, мед, сир, молоко, олію, крупи, пироги, нитки, візерунчате печиво, шкурки куниць, ласок і соболів, зерно, яйця, пиво, хустки, полотно, вовну, посуд.