Колядки і щедрівки — найдавніші пісні українського зимового циклу. Їх співали не для розваги, а як обрядове слово, що має силу: закликати добро в оселю, вшанувати господаря і господиню, побажати врожаю, здоров’я і продовження Роду. За святковими мелодіями ховаються образи світотворення, сонця і нового кола року.
Сьогодні колядки часто сприймають лише як різдвяні пісні. Але їхній зміст набагато старший і глибший. Етнографи XIX–XX століть записали сотні текстів, у яких майже немає християнських мотивів, зате живуть давні уявлення про світ, природу і людину.
Звідки походить назва
Слово «коляда» пов’язують із назвою зимового свята, яке відзначали в час зимового сонцевороту, коли день починає прибувати. Для наших пращурів це було народження нового Сонця і початок нового кола року. Про саме свято можна прочитати в статтях «Коляда. Різдво Божича» і «Корочун».
Щедрівки отримали назву від Щедрого вечора — свята зустрічі Нового року. Їхній головний мотив — щедрість: багатий урожай, приплід худоби, достаток у хаті.
Чим колядки відрізняються від щедрівок
Колядки співали на Святвечір і в перші дні свят. Щедрівки звучали на Щедрий вечір, напередодні Нового року. Від 2023 року, після переходу на новий календар, Щедрий вечір в Україні здебільшого відзначають 31 грудня, хоча чимало громад зберігають і давню дату — 13 січня.
За змістом колядки ширші: у них є величання, міфологічні сюжети, побажання. Щедрівки коротші, веселіші, частіше звернені до господаря і його господарства. Їх нерідко співали діти й дівчата, тоді як колядували переважно гуртом парубків.
Колядки про створення світу
Найдавніші українські колядки зберегли сюжет світотворення. У них розповідається, що на початку світу не було ні неба, ні землі, лише синє море, а посеред моря — зелений явір. На явір сідають два чи три голуби, радяться, як заснувати світ, пірнають на дно моря і виносять звідти пісок і камінь. З піску постає земля, з каменю — небо, сонце, місяць і зорі.
Дослідники вважають такі тексти одними з найархаїчніших пам’яток нашого фольклору. Мотив «пірнання по землю» відомий у міфах багатьох народів Євразії, а українські колядки зберегли його в живому співі аж до ХХ століття.
Величальні колядки
Більшість колядок — величальні. Кожному члену родини співали окрему пісню:
- господареві — про повні комори, добрих коней, багату ниву;
- господині — про лад у хаті, щедрий стіл, здорових дітей;
- парубкові — про звитягу, лицарство, вірного коня;
- дівчині — про красу, вінок, щасливе одруження.
Людину в такій колядці возвеличували, порівнювали з сонцем, місяцем, зорею. Це не лестощі, а обрядове «програмування» добра: те, що проспівано в святковий вечір, мало збутися в новому році.
Щедрівки і весняний Новий рік
Найвідоміша українська щедрівка — «Щедрик»: ластівка прилітає до господаря і віщує йому щедрий рік. Дивно, що пташка з’являється посеред зими. Частина дослідників пояснює це тим, що колись Новий рік зустрічали навесні, і щедрівка зберегла пам’ять про той давній календар.
«Щедрик» у обробці Миколи Леонтовича облетів увесь світ і став відомим як «Carol of the Bells». Але в основі цієї мелодії — проста народна щедрівка з чотирьох звуків, яку співали в українських селах задовго до того.
Як колядували
Колядники ходили ватагою, яку очолював береза або старший колядник. Був і міхоноша, що збирав у мішок дари. Гурт носив звізду — образ сонця або нового світила, водив Козу, яка помирала й оживала, ніби знаменуючи оновлення природи.
Перш ніж співати, колядники питали дозволу господаря. Відмовити вважалося поганим знаком: хату, яку оминули колядники, могли спіткати негаразди. Після колядки господарі обдаровували гостей хлібом, ковбасою, солодощами чи грошима, а частину дарів передавали громаді.
Колядки сьогодні
Сучасні колядники нерідко співають і давні, і нові тексти. Колядування стало способом зібрати кошти на допомогу війську, зустрітися громадою, передати дітям рідну пісню. І в цьому теж є глибокий зміст: як і тисячу років тому, колядка єднає людей навколо світла, що повертається у світ.
Співаючи колядку, ми продовжуємо обряд, який старший за всі пам’ятки писемності. Через просту пісню промовляє голос пращурів, які вірили, що добре слово, сказане в час народження нового Сонця, творить добрий рік.

Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.