Кам'яна Могила

Відомим місцем історичного і сакрального призначення є Кам'яна Могила на річці Молочній. Завдяки давнім малюнкам і надписам цей об'єкт отримав захист від Держави і наразі є Національним заповідником. Як свідчать археологічні дослідження людина облюбувала це місце і зробила його сакральним ще в епоху пізнього палеоліту. Сучасні рідновіри також не забуваються відвідувати цю святиню і проводити тут обряди. Особливо людно тут стає на літнє сонцестояння. Зустріти свято Купали сюди приїздять з багатьох куточків України.

Відомий археолог і популяризатор давніх святинь Юрій Шилов зазначав, що найдавнішим прообразом коли не всіх, то багатьох курганів можна вважати Кам’яну Могилу. Цей природний пагорб із брил пісковику за часів танення льодовика був порогом, згодом – острівцем, а нині горою стоїть у заплаві Молочної. Диво-пагорб вражає і нині, коли посеред одноманітної рівнини виникає річкова долина, а в ній – між височеньким берегом і закрутом річки – щось схоже на велетенську руду черепаху. Колись то була величезна брила пісковику. Пра-Молочна підмила її, вітри та дощі поточили, зробили схожою на соти, а морози й спека та ще землетруси покололи на безліч шматків. Серед них у печерах, навісах і гротах час від часу ховалися від негоди мисливці, згодом скотарі й хлібороби, і завжди – жерці. Їх поселення знаходилося поруч, на високому березі – Червоній Горі.

Світову славу Могилі забезпечили сотні зображень викарбувані й прокреслені на плитах. Тут можна побачити досить певні малюнки мамонтів та вершників, зображення православних хрестів і таємниче плетиво шаманських знаків. [3].

 Гендиректор НІАЗ "Кам'яна Могила" Ярослав Михайлов у передмові до книги свого батька і засновника Заповідника Бориса Дмитровича писав: "Кам'яна Могила – унікальний петрографічний комплекс, що має особливе значення у вивченні давньої духовної культури Євразії. Гроти і печери великого пагорба використовувалися людьми протягом багатьох тисячоліть як святилища, де відбувалися культові обряди і де до нинішнього дня збереглися наскельні рисунки, що відображають первісні релігії: тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків." [1, 8].

Для нас важливо визначити символізм пагорбів-могил, які вважаються сакральними об'єктами. З тих давніх часів складно визначитися відповідними міфосюжетами, тому скористаємося для цього слов'янським світоглядом.

Люди уявляли Всесвіт у вигляді величезного Світового Яйця. Все Яйце називаємо Родом Всевишнім Люди на Землі представляють Рід земний, він є відображенням Всевишнього. Рід поділяється на чоловіка і жінку та їхніх дітей. З верхньої частини Світового Яйця твориться Твердь Небесна – Батько-Сварог, з нижньої – Твердь Земна – Мати-Рожаниця, з жовтка породжується їхній син – Сонце-Дажбог, з білка донька – Вода-Мокоша.

Батько-Сварог запліднює Матір-Землю, вона випускає Води і породжує Сонце. Воно проходить Небом, як життєвим шляхом, і вмирає, заходячи до лона Матері-Землі, а зранку знову воскресає. Так постала віра в непереможне і вічне життя. Людина повторювала рух Сонця. Померлого клали до Землі у зігнутому вигляді, наче дитину в утробу Матері, зверху насипали могилу – символ вагітності Землі, на могилі ставили образ Батька Неба з ознаками чоловічого начала, який мав запліднити Матір-Землю і відродити життя. Людина мала воскреснути у наступних поколіннях. [2, 8,17] Тому будь-яка Могила для нас є не тільки місцем поховання, але й місцям священного світотворення. А сама Кам'яна Могила хоч і не була місцем поховання, але слугувала місцем відпочинку (сну) Бога Сонця.

Всі інші могили і священні пагорби нашого краю мають аналогічне значення. Ми тут згадаємо найбільш відомі в Запорізькій області: Савур-Могила, Мамай-Сурка, Солоха, Більмак-Могила, Токмак-Могила, Кам'яні Могили, Лисі гори: лисогорська, василівська, юрківська.