Верхоріченська антропоморфна стела

Верхоріченська антропоморфна стела ІІІ тис. до н.е Діорит, висота 175 см., випадкова знахідка, с. Верхоріччя, Бахчисарайський район, 1967 р.

Витвір об'ємного монументального мистецтва племен-носіїв кемі-обинської археологічної культури (доба середнього енеоліту на території Нижнього Приазов'я, Нижнього Подніпров'я та Криму, що існувала на території України протягом 3 тисячоліття до нашої ери). Стела є символічним зображенням людини. Її поверхня ретельно оброблена, відшліфована. Верх оформлений у вигляді голови людини. Обриси обличчя досить умовні – рельєфно показані надбрівні дуги, прямий ніс, виїмками – круглі очі. Низ стели злегка округлений – призначений для вкопування в землю. На лицьовій стороні невисоким рельєфом зображені руки, зігнуті в ліктях, з витягнутими пальцями. Над кистями в області грудей розміщений лук. Нижче виділений пояс із сокирою.

Решта зображень розділені на два яруси. Вище пояса розміщені два коні і дві схематичні фігурки людей в позі «танцю» розміщені вертикально. Нижче пояса дві фігури в фас: чоловік і жінка. На торцевих сторонах стели на рівні плечей зроблений рельєф у вигляді «пташиних крил». На звороті, за лівим плечем – зображення сагайдака з довгими шнурками і стрілами всередині. Поруч вертикальне зображення пари кіз (косуль?).

Стела являє собою зображення обожненого предка родоплемінного об'єднання. Семантика зображень відтворює складні духовні уявлення про структуру Всесвіту племен кемі-обинської культури. Загальні обриси стели дають уявлення про стовп або родове дерево, яким від кореня вгору, як би, сходять люди і тварини. Парні зображення людей і тварин вказують на дуальну природу божества, призначення якого – зв'язати земний світ людини і світ померлих предків-духів. Лук, сагайдак зі стрілами, кам'яна шліфована сокира є знаками особливого, високого соціального рангу.