14.03.2019
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим. [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: «На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах.» [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
«Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині». [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. — К.: АТ «Обереги», 1994. — 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: «На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах.» [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
«Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині». [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. — К.: АТ «Обереги», 1994. — 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.