«Дякуючи з острахом і трепетом, як раби недостойні, Твоєму милосердю, Спасе і Владико наш, Господи, за Твої благодійства, що їх щедро подав Ти рабам Твоїм, припадаємо і хвалу Тобі, як Богові, приносимо і жалісно взиваємо: визволи з усякого лиха рабів Твоїх і завжди, як Благий, на добро наверни волю всіх нас, щиро молимось Тобі, вислухай нас і помилуй.»
Тепер подумайте своєю рабською сутністю, що тут не так? Чи у вас немає своєї Матері-Землі, пресвятої Богородиці? Чи може Сонце Божич-Коляда у вас не сходить (народжується) на зимове сонцестояння? Чи у вас своїх світотворчих мітів немає? Чи може у вас своїх святих місць, чи своїх храмів не має, де могли б Святий Вогонь, як зародок Сонця, урочисто запалити?
Раби бога чужого, ви не достойні бути синами і доньками своєї України, бо не маєте ні волі, ні сили, ні розуму творити своє самобутнє духовне життя. Ви зневажили свою стародавню Віру, яка дає нам силу боротися за життя свого Роду на святій Богом даній Землі. Ви виживаєте тільки через те, що вимушені були створити двовір'я, додавши до відверто чужого світогляду частину нашої народної культури, яку ще й намагаєтеся постійно принижувати.
Чи вистачить духу у сповідників юдо-євангельської віри визнати, що вони ходять духовними манівцями і не можуть знайти себе у цьому вируючому релігійному житті? Чи будуть і надалі у духовному рабстві славити чужих богів, чужу країну, чужих святих?
Прокидайся, Народе Український, від сну небуття! Віримо, що ми онуки Дажбожі — помічники Бога на Землі. Ми маємо свою Рідну Віру, що єднає наш народ у єдине ціле! Запалимо наш Вогонь на святому острові Хортиця. Хай несе цей духовний Човен по всій Україні святий Божий Вогонь до усіх наших родин. Ми є братами і сестрами свого могутнього Роду! Слава Україні!
Великий, могутній і сильний
Боже наш!
Ми, праведні і вірні
Прадавній Вірі Предків наших,
Дяку Тобі складаємо
І Славу Тобі співаємо!
Щоб бачив Ти, охоронцю наших полів і гір,
Морів і річок,
Що з нашим прозрінням –
Прокидається Свята Україна
І повертається до Божого Закону,
До гордого і праведного життя,
До здоров'я, краси й радості,
До добробуту стійкого,
До звичаю рідного!
Твоєю силою ми зміцнюємося!
Твоєю могутністю ми проймаємося!
Щоб вічно у Славі Твоїй перебувати!
Слава Роду нашому!
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.