30.11.2018
Всім відома ведична легенда про перемогу Індри над Змієм Врітрою цілком могла сформуватися на теренах Запорожжя. Тому є підтвердженням легенди і образи стародавніх героїв, що збереглися на острові Хортиця і околицях від Лисої Гори (с. Лисогорка) до Дніпрових Порогів. [5, 121-123]. З черепа Врітри Індра змайстрував собі чашу, а тіло його розітнув навпіл: одна частина його, створена з соми, піднесена на небеса й стала Місяцем, через що Місяць має другу назву Сома. А друга, демонічна, нечиста, стала невід'ємною часткою всіх живих істот – їхнім животом, шлунком. [4, 157].
Опісля перемоги Андрою (Індрою) змія Воротаря (Врітри) і подолання Врат Калити (перепони до жіночого лона-двору), Старий Змій має померти, натомість відроджується Новий. Оцим новим і є На-ум. В словниках це ім'я подають як давньожидівське Nachūm – той, хто втішає, розраджує, розрадник [6, 81]. Можливо, що в якійсь якості Змій і є розрадником. Та для нас важливо, що саме На(ш)ум виступає Новим Змієм, і саме він позначає початок зими, а разом з тим і початок навчального періоду у давнину. Адже відомо, що Змій крім охоронного призначення – обвився коло вмістилища земних скарбів (кромлех навколо могил, огорожа двору) і символічно тотожний рогам Велеса – мав ще й означення мудрості. В доказ того, що це свято дійсно позначає Змія, в нас є протилежне свято Шума (Ата-Шума у гетитів), якого етнографи також ототожнюють зі Змієм, але Старим (див. 1 червня).
Василь Скуратівський щодо вшанування Наума повідомляє, що у давні часи навчальний процес розпочинався взимку – першого грудня. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. В цей день батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо «Пророк Наум наведе на ум». Хоч згодом терміни початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. [7, 221-222].
Нас цікавить одне повідомлення літописця Нестора щодо хрещення Русі Володимиром: "… Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували." [3, 66]. Більш ширше повідомлення про це є в «Истории Российской» В. Татищева: «Митрополит же Михаил советовал Владимиру устроить училища на утверждение веры и собрать дети в научение. И тако Владимир повелел брать детей знатных, средних и убогих, раздая по церквам свясченником со причетники в научение книжное. Матери же чад своих плакали о том вельми, аки по мертвых, зане не утвердилися в вере и не ведали пользы учения, что тем ум их просвещается и на всякое дело благоугодны творить, и искали безумнии дарами откупаться». Різниця у текстах пояснюється скороченням у «Повісті врем'яних літ» невигідних місць. [1, 118-119].
Б.А. Успенський порівняв діяння Володимира з діяннями Петра І, що також вводив насильне європейське навчання. А.С. Пушкін, спираючись на родинний переказ, писав: «Жінки молодих людей, відправлених за море, надягали траур (синє плаття)». Олександр Панченко підкреслює: «Думають, що Русь пережила хрещення як драму і навіть трагедію. Це сумнівно. Матері завжди оплакували розлучення з дітьми». [2, 47].
Ці свідчення дають нам підставу зробити висновок, що в літописі йдеться про обряд проводжання дітей на навчання. Спостерігаючи сучасні звичаї, зазначаємо, що дітей до школи відправляють як на похорон: нарядно вдягають, прикрашають і обдаровують квітами, а ще дають дари для вчителів, що відповідає оплаті за навчання, а не «відкуп дарами» від нього. Аналогічно таку ж платню дають на похоронах, народженні чи весіллі священнослужителям і символічно Богам-перевізникам.
При місячно-сонячному календарі 1 грудня відповідало молодику. І він, як човен (колиска, труна чи віз для молодих), обсипався зерном і грошима і рушав у далеку дорогу. У деяких народів Новий рік припадав на 1 грудня. [8, 151]. Можливо це і стало означенням на появу Нового Змія, якого після смерті відродила Дана. [9, 145]. Через рік Андра знову має вбити Змія і відбудеться оновлення світу.
Література:
1. Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР; Отв. ред. А.Д. Сухов. – Москва: Мысль, 1987. – 302 с.
2. Гумилев Л., Панченко А. Чтобы свеча не погасла: Диалог. – Ленинград.: Сов. писатель, 1990. – 128 с.
3. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000. – 288 с.
5. Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Основи теорії військової справи та бойових мистецтв», м. Запоріжжя, 20 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128.
6. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. –336 с.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.
9. Шилов Ю.А. Пути Ариев: Роман, документы, хроника. – К.: Полиграфкнига, 1996. – 426.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Опісля перемоги Андрою (Індрою) змія Воротаря (Врітри) і подолання Врат Калити (перепони до жіночого лона-двору), Старий Змій має померти, натомість відроджується Новий. Оцим новим і є На-ум. В словниках це ім'я подають як давньожидівське Nachūm – той, хто втішає, розраджує, розрадник [6, 81]. Можливо, що в якійсь якості Змій і є розрадником. Та для нас важливо, що саме На(ш)ум виступає Новим Змієм, і саме він позначає початок зими, а разом з тим і початок навчального періоду у давнину. Адже відомо, що Змій крім охоронного призначення – обвився коло вмістилища земних скарбів (кромлех навколо могил, огорожа двору) і символічно тотожний рогам Велеса – мав ще й означення мудрості. В доказ того, що це свято дійсно позначає Змія, в нас є протилежне свято Шума (Ата-Шума у гетитів), якого етнографи також ототожнюють зі Змієм, але Старим (див. 1 червня).
Василь Скуратівський щодо вшанування Наума повідомляє, що у давні часи навчальний процес розпочинався взимку – першого грудня. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. В цей день батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо «Пророк Наум наведе на ум». Хоч згодом терміни початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. [7, 221-222].
Нас цікавить одне повідомлення літописця Нестора щодо хрещення Русі Володимиром: "… Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували." [3, 66]. Більш ширше повідомлення про це є в «Истории Российской» В. Татищева: «Митрополит же Михаил советовал Владимиру устроить училища на утверждение веры и собрать дети в научение. И тако Владимир повелел брать детей знатных, средних и убогих, раздая по церквам свясченником со причетники в научение книжное. Матери же чад своих плакали о том вельми, аки по мертвых, зане не утвердилися в вере и не ведали пользы учения, что тем ум их просвещается и на всякое дело благоугодны творить, и искали безумнии дарами откупаться». Різниця у текстах пояснюється скороченням у «Повісті врем'яних літ» невигідних місць. [1, 118-119].
Б.А. Успенський порівняв діяння Володимира з діяннями Петра І, що також вводив насильне європейське навчання. А.С. Пушкін, спираючись на родинний переказ, писав: «Жінки молодих людей, відправлених за море, надягали траур (синє плаття)». Олександр Панченко підкреслює: «Думають, що Русь пережила хрещення як драму і навіть трагедію. Це сумнівно. Матері завжди оплакували розлучення з дітьми». [2, 47].
Ці свідчення дають нам підставу зробити висновок, що в літописі йдеться про обряд проводжання дітей на навчання. Спостерігаючи сучасні звичаї, зазначаємо, що дітей до школи відправляють як на похорон: нарядно вдягають, прикрашають і обдаровують квітами, а ще дають дари для вчителів, що відповідає оплаті за навчання, а не «відкуп дарами» від нього. Аналогічно таку ж платню дають на похоронах, народженні чи весіллі священнослужителям і символічно Богам-перевізникам.
При місячно-сонячному календарі 1 грудня відповідало молодику. І він, як човен (колиска, труна чи віз для молодих), обсипався зерном і грошима і рушав у далеку дорогу. У деяких народів Новий рік припадав на 1 грудня. [8, 151]. Можливо це і стало означенням на появу Нового Змія, якого після смерті відродила Дана. [9, 145]. Через рік Андра знову має вбити Змія і відбудеться оновлення світу.
Література:
1. Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР; Отв. ред. А.Д. Сухов. – Москва: Мысль, 1987. – 302 с.
2. Гумилев Л., Панченко А. Чтобы свеча не погасла: Диалог. – Ленинград.: Сов. писатель, 1990. – 128 с.
3. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000. – 288 с.
5. Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Основи теорії військової справи та бойових мистецтв», м. Запоріжжя, 20 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128.
6. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. –336 с.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.
9. Шилов Ю.А. Пути Ариев: Роман, документы, хроника. – К.: Полиграфкнига, 1996. – 426.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.