Опис Богославлення

На острові Хортиця є святилище-обсерваторія наших предків. Воно датується кінцем ІІІ тис. до н.д., має Велике і Мале Коло та алею між ними. Це два двори: чоловіча і жіноча калита. Зорієнтоване святилище на схід літнього Сонця. Так як святилище є пам'яткою археології, то всі вогні в ньому запалюються в курильницях. Зарання прикрашаються вівтарі рушниками та образами, готується вода, кропило, зерно, хліб та ін. атрибути, що знадобляться під час обряду.

Зачин обряду починається із закликом і бій у бубн. За наявності можна використовувати інші музичні інструменти. Люди збираються біля Малого Кола. Запалюється мала курильниця на вівтарі святилища. Волхв із помічниками закликає Богів собі у поміч, проходить загальне благословіння громади. Громаді повідомляється про свято, яке сьогодні чи на днях ушановується. Всі беруться за руки у коло і проголошується молитва за єдність Роду і закручується хоровод посолонь, який супроводжується піснею.

Після завершення пісні волхв закликає пройти громаді очищення чотирма стихіями: Землю, Водою, Вогнем і Повітрям, та проходячи алеєю вирушити до Великого Кола. Волхв (та інші духовні провідники) іде перешим і почергово проголошує молитви-заклики до Землі (торкається Землі), далі до Води (за допомогою жриці вмивається), до Вогню (жрець переносить курильницю до середини алеї і люди проводять руками над вогнем) і до Вітра (жрець б'є навколо людини бубном). Волхв стає на Воротах і направляє людей по зовнішньому колу святилища.

В велике коло заноситься вогонь і запалюється вогнище у великому казану на центральному вівтарі. Духовні провідники заходять у центр Великого Кола.

Загальне Богославлення проводиться за схемою Світового дерева. Предки наші вірили, що Всесвіт складається з трьох світів: світу духовного, священного – Прави, світу проявленого, земного буття – Яви, та світу потойбічного – Нави. Всі світи взаємопов'язані і всі впливають на наш Рід в минулому, сучасному і майбутньому. Символом трьох світів є Світове Дерево, яким в наших краях переважно виступає Дуб. Його крона – світ Прави, стовбур – Яви, коріння – Нави. Подібно до дерева розташовуються рамена восьмикінцевого православного хреста.

Отже, маємо спочатку прославити Бога Рода і його прояви, як Творця Всесвіту та його правителя. Потім йдуть молитви за життя і здоров'я, а вже третя частина складається з розповідей про світ потойбічний і поминаються Предки. Завершальною частиною підкреслюється єдність Роду і всіх трьох світів.

Присутнім духовним провідникам дається можливість промовити молитву до Богів відповідно обрядодійства. А також читаються спільні молитви, які за духовним провідником промовляє вся громада. На заклики духовного провідника «Слава Рідним Богам!» Вся громада підіймає дві руки до гори (Триглав) і відповідає «Навіки слава!» Якщо молитва повторюється учасниками за духовним провідником, тоді всі тримають руки до гори.

Після першої частини обряду стверджується, що Бог дав життя поєднавши Вогонь як чоловіче начало і Воду як жіноче начало. Обвугленими паличками з вогню освячується вода у збанку. Цією Водою проводиться освячення святилища, жертви та оберегів. Потім волхв і супроводі інших духовних осіб проводить освячення онуків Дажбожих. Після другої частини, якщо є можливість, то ставляться свічки за здоров'я, за здійснення якоїсь справи кожним учасником окремо біля визначеного місця. На прохання присутніх можна помолитися за тяжкохворих окремо.

Після третьої навної частини обряду можна ставити свічки за упокій померлих та поминки предків. Також на прохання особисті поминання померлих.

На завершення обряду треба знову об'єднати Рід спільним хороводом з піснею, бажано чергувати чоловік-жінка. Якщо людей небагато, то можна хоровод завести в Коло і там завершити обряд єднання споживанням жертовного хліба, що лежав на вівтарі. Тоді кожен учасник, надломивши хліба, кидає один шматок для Богів і Предків у вогонь, а інший з'їдає. Якщо людей багато, то краще залишити їх на зовнішньому колі. Вони в такому випадку самі з'їдають свою частку хліба, а волхв із жрецями приносить требу до вогнища за всю громаду. І тим підкреслюється єдність всього Роду у спільному споживанні їжі.

Потім, торкаючись руками каміння жертовника, всі присутні промовляють спільне замовляння. Волхв зерном обсипає всю громаду на життя вічне Роду.

Люди знову беруться за руки і після завершальних молитовних слів і замовлянь, виходять за межі святилища на галявину і проводяться хороводні ігрища та інші розваги. Тобто люди, освятившись у світі навному, знову виходять у світ явний і за допомогою Богів творять свої земні справи. Все дійство завершується спільною братчиною на галявині поруч зі святилищем.

Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm