Паликоп, 27 липня

В народні традиції свято св. Пантелеймона називається Паликопа чи Палія. Паликоп повеліває блискавками, тому боялися його розгнівати. Селяни молитовно звертаються до Паликопа, щоб у полі копиці зберіг від пожежі, він вважається за оборонця людей від вогню. [1, 235; 4, 105]. Женці стрибали через багаття з соломи, щоб очиститись від хвороб.

Можливо, що ці прояви для Паликопа запозичені від Перуна (20 липня) чи сонячного свята, яке мало б припадати на 25 липня, але для цього місяця не визначене. Натомість цікавим є ім'я Пантелеймон (укр. Панько), яке дасть можливість пояснити значення свята. Святий Пантелеймон (грец. Παντελεήμων – все-співчутливий) – за фахом був лікарем, став відомий як великий цілитель [2]. Також ім'я може походити від panteleia – досконалість, вищій ступінь. [3, 90].

Закінчення імені на «мон» вказує на місячну сутність, а вона може пов'язуватися із лікарською практикою, ворожбитством. Місяць, як правило, наділяють ласкавістю, лагідністю. Перша частина імені «Пан» позначає Бога нижнього світу, він є близьким до Велеса, роги якого символізують місяць.

В місячно-сонячному календарі 27-го липня Місяць досягав найвищого ступеня і зникав з нічного неба. Можливо саме це послугувало для утворення відповідного свята з вогнями із копиць, які заміняли нічне світило.

Література:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т. ІІ. – К.: Оберіг, 1991. – 448 с.
2. Святий Пантелеймон. – uk.wikipedia.org/wiki/Святий_Пантелеймон.
3. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
4. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.

Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm