В цей день проводжали Зиму, яка уявлялася старою, кістлявою, згорбленою бабусею, уся в чорному, вилинялому одязі. Зима – це богиня Смерті. Натомість закликали прихід Весни у вигляді гарної молодої дівчини. Проводилися ігрища – розігрувалася суперечка між Зимою і Весною, влаштовувалися змагання. Весні допомагали обрядовим співом, і під кінець дійства під загальне весілля спалювали солом'яне опудало, що символізувало Зиму:
Опудало Зими спалимо,
Весні шлях стелимо!
Пісень заспіваймо,
Весну закликаймо! [4, 144].
Збереглися також закляття Смерті і Морозу, які промовлялися навесні:
Смерть з Морозом танцювала
Та за море десь пігнала,
Пішла собі Смерть у ліси,
Побіг за нею Мороз лисий,
І сидить там у темній норі
За водами у коморі.
Смерте, Смерте, не вертайся.
Ти, Морозе, не з'являйся –
Сидьте си там не вертайте,
Нас пожитку не збавляйте,
Най нам Сонце далі гріє,
Жито, ярець скоро зріє. [3, 299].
В народі свято називається Явдоха. Як варіант, можна вважати походження імені від появи Духа Яви. Що не протирічить церковному ушануванню преподобної Євдокії. Це ймення за народною традицією означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.
Докія Гуменна наводить свідчення зі старогрецької віри, що там була німфа Евдотея – дочка морського бога Протея. Вона допомагала Одисеєві виплутатися із біди. Її ім'я складене з трьох слів: Добра (Ев), Вода (До), Богиня (Тея), тобто Добра Богиня Вода. Явдоня (Євдокія) припадає на початок березня, час розставання снігів та розливу бурхливих весняних вод. [2, 210]. Цілком можливо, що пізніше ця німфа стала ушановуватися тільки вже як страждалиця за христосівську віру, якій відтяли голову.
В радянські часи була спроба поєднати Масницю з Проводами Зими. Цей звичай поширився на багато регіонів. [1, 182]. Деякі етноколективи і зараз помилково поєднують ці два свята. Це сталося через те, що Масниця з лютого при пізньому христосівському Великодню, що вираховується в місячно-сонячній системі, переміщається на березень місяць.
Література:
1. Бондарчук П. Язичницькі та радянські світоглядні елементи в релігійній свідомості віруючих в УРСР (середина 1940-х – середина 1980-х рр.) // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. – К., 2008. – Вип. 14. – С. 147-193.
2. Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє. – Нью-Йорк: УВАН у США, 1978. – 384 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
4. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.