Йосип з Назарету (пояснюємо міти)

Йосип з Назарету або Йосип Обручник (англ. Joseph the Betrothed) – біблійний мітологічний персонаж, чоловік Діви Марії, земний батько та опікун Ісуса Христоса. Згідно з родоводами Ісуса Христоса поданими Євангелістами Лукою та Матвієм, Святий Йосип походить з роду царя Давида. За євангелістом Матвієм батьком Йосипа був Яків, а євангеліст Лука називає Ілію. Професія Йосипа описується у Євангелії від Матея грецьким словом "τέκτων, тekton". Традиційно перекладається як «тесляр».

Йосип був заручений з Дівою Марією. Раніше ніж вони могли жити разом, він дізнався про її вагітність. Він був чоловік праведний і не бажаючи її знеславити хотів тайкома відпустити, тобто дати їй тайкома документ розлучення. Проте розгублення Йосипа не тривало довго. Через деякий час «ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: „Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.“ (Мт. 1:20-21).

Після народження Ісуса Христоса у Вифлеємі Святе Сімейство втікає від загрози вбивства у Єгипет і перебуває там декілька місяців — до смерті царя Ірода Великого у березні-квітні 750 року римської ери (4 р. до н.е). Тоді ангел Господній знову з'явився Йосипові у сні і сказав „Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.“

Прийшовши до Палестини, Йосип дізнався, що в Юдеї править Ірод Архелай, син Ірода І. Тоді „Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет…“ (Мт. 2:22-23). У Євангелії від Івана Ісус Христос названий сином Йосипа, тобто Йосип у народі був бачений батьком (земним) Ісуса Христоса. Згідно з Євангеліями від Луки та Матвія, Ісус провів своє дитинство у місті Назарет в Галілеї. Чоловік Марії – Йосип, з'являється в описах дитинства Ісуса, але немає ніяких згадок про нього надалі.

Лев Силенко посилаючись на наукові дослідження пише, що шумерське слово „Сіпа“ значить „розтягнений ріг“, „пеніс“. В Старому Заповіті ім'я, яке нам відоме як Йосип, значить „Єгововий пеніс“, „ім'я Саваот створене з шумерського слова “Сіпа-ад», що значить «пеніс приступу», «зливи». (див. Силенко). Українське народе ім'я має відповідник Осип. Хоч його і виводять від юдейського, та швидше воно має загальне значення для різних народів. Українською це ім'я також буде позначати фалос – той, що «осипає насінням». Також слово «сіпати» може бути ознакою фалоса при заплідненні жінки. Тобто ми маємо справу з мітологічним сюжетом, де не сам Бог вступає в статеві стосунки з Дівою Марією, а через посередництво свого фалоса в уособленні Йосипа. Те, що він старий (сивий) і лисий, теж підкреслює його фалічну ознаку.

Навіть професія теслі в переносному значенні має пов'язуватися із зародженням дитини, наприклад, як в українській казці "Івасик Телесик": «Був собі дідо та й баба. А баба каже дідові: „Чоловіче, витеши мені з дерева дитину“. Дідо пішов у ліс, зрубав деревинку і витесав бабі дитинку. Баба зачала її бавити, а дитинка ожила, і зробився живий хлопчик.» У казці Івасик Телесик нагадує сонячне божество, що плаває на золотім човнику зі срібним весельцем. Аналогічно Ісус Христос є мітологічним уособленням Сонця.

Літ.: 1. Йосип з Назарета. – uk.wikipedia.org/wiki/Йосип_з_Назарета; 2. Силенко Л. Мага Віра. Рідна Українська Національна Віра (РУНВіра). – США–Канада: Видання ОСІДУ РУНВіри, 10.979 рік Дажбожий. – 1428с.

Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm