За слов'янською мітологією цим місцем опікується Велес, Бог нижнього світу і багатства, там має зародитися Сонце. У Вифлеємі народився Давид і його нащадок Ісус Христос, обоє є сонячними божествами. Зазвичай місце народження Ісуса малюють у внутрішній частині Гори, що символізує потойбічний світ. Крізь гору пронизується сонячне проміння і проходить у його середину і світить у потойбіччі як зірка. Аналогічне розташування, тільки в площині, маємо на святилищах-обсерваторіях доби бронзи, де менше коло небесного Сонця поєднується променем-алеєю з більшим колом потойбічного світу, і там, як між рогами Велеса, з'являється нове сонячне божество у вигляді вогню на вівтарі (на прикладі святилища на о. Хортиця).
Так як було кілька міст з подібною назвою, то це підтверджує його мітологічність і намагання прив'язати до даної місцевості міф про народження Бога Сонця.
З цього приводу, наведемо приклад української біблійної колядки:
… Дивная новина: нині Діва Сина
Породила в Віфліємі Марія єдина!
Не в царській палаті, но межи бидляти…
Література:
1. Вифлеєм. – uk.wikipedia.org/wiki/Віфлеєм.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
3. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7526 (2018). – 80 с.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.