09.02.2018
Календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, який реформував попередній юліанський календар. Григоріанський календар нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. В Україні григоріанський календар є державним.
Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів – високосними. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком років, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. Зайва доба у григоріанському календарі накопичується за 3323 роки, на відміну від юліанського, який набирає добу за 128 років.
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів – у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
У XVI ст. через відставання юліанського календаря весняне рівнодення приходилося на 11 березня, що не задовольняло католицьку церкву, оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. В 1582 р. папа Григорій ХІІІ з духовних осіб і вчених астрономів створив спеціальну комісію, метою якої була реформа календарної системи. Папа врахував пропозиції астронома Петруса Пітата, а проект календаря розробив Луїджі Гараллі. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар – десять днів було вилучено з календаря. Зміщення на 10 діб було зумовлено тим, що під час Нікейського собору (325 р.), коли юліанський календар впроваджувався як обов'язковий для христосівських країн, весняне рівнодення припадало на 21 березня. Тобто на той час календар вже змістився і свято рівнодення, в даному випадку Благовіщення – 25 березня, вже не відповідало астрономічній події.
Григорій XIII 1583 року надіслав Константинопольському Патріарху Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 року на соборі в Константинополі пропозицію було відкинуто як невідповідну канонічним правилам святкування Великодня.
В Україні григоріанський календар де-юре було запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна (так само, як і греко-католицька) церква досі дотримується юліанського календаря.
Натомість у мирському житті григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Закон про це було ухвалено 12 лютого 1918 року (за старим стилем) на засіданні Малої ради Української Народної Республіки в Коростені.
Незадовго до того григоріанський календар було запроваджено в Радянській Росії; згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли григоріанський календар, тож і далі послуговуються юліанським календарем.
У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат. Дати до 4 жовтня 1582 не перераховуються за григоріанським календарем і наводяться за юліанським. У країнах, де григоріанський календар прийнято із запізненням, існує проблема тлумачення дат. Наприклад, інформація про те, що певна людина народилася в Російській імперії 22 квітня 1870 року, вимагає додаткового пояснення, за яким календарем приведена дата. Зазвичай, проблема розв'язується наведенням дат за обома стилями: старим і новим. Зазначена дата народження виглядає в такому записі як 10 (22) квітня.
Руське Православне Коло використовує григоріанський календар, тому що він є державним в Україні. Сам календар в середньому на 3 доби відстає від астрономічних подій, що зменшує його значення, але є незначним у порівнянні з юліанським, який відстає в середньому на 16 діб. Тому прийнято рішення не плутати людей подвійними стандартами, як це робиться у ортодоксальних церквах, де відбулася накладка на державний календар дат юліанського календаря і утворилося непорозуміння з народними святами, які після реформи отримали датування зміщене на 13 діб.
Деякі рідновірські організації намагаються висмикнути із системи окремі свята і переставити їх в григоріанському календарі на астрономічні точки, що пов'язані із сонячним рухом (наприклад, Різдво 25 грудня, переставляють на 21-22 грудня). Причому інші свята залишаються з традиційними датами, чим порушують системність календарних свят. В кращому випадку, треба було традиційне датування залишити, а в дужках писати відповідник в григоріанському (державному) календарі для орієнтації.
Література:
1. Пашник С.Д. Юліанський та григоріанський календарі. – svit.in.ua/stat/st1.htm.
2. Григоріанський календар. – wiki.svit.in.ua/index.php/Григоріанський_календар.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів – високосними. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком років, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. Зайва доба у григоріанському календарі накопичується за 3323 роки, на відміну від юліанського, який набирає добу за 128 років.
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів – у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
У XVI ст. через відставання юліанського календаря весняне рівнодення приходилося на 11 березня, що не задовольняло католицьку церкву, оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. В 1582 р. папа Григорій ХІІІ з духовних осіб і вчених астрономів створив спеціальну комісію, метою якої була реформа календарної системи. Папа врахував пропозиції астронома Петруса Пітата, а проект календаря розробив Луїджі Гараллі. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар – десять днів було вилучено з календаря. Зміщення на 10 діб було зумовлено тим, що під час Нікейського собору (325 р.), коли юліанський календар впроваджувався як обов'язковий для христосівських країн, весняне рівнодення припадало на 21 березня. Тобто на той час календар вже змістився і свято рівнодення, в даному випадку Благовіщення – 25 березня, вже не відповідало астрономічній події.
Григорій XIII 1583 року надіслав Константинопольському Патріарху Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 року на соборі в Константинополі пропозицію було відкинуто як невідповідну канонічним правилам святкування Великодня.
В Україні григоріанський календар де-юре було запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна (так само, як і греко-католицька) церква досі дотримується юліанського календаря.
Натомість у мирському житті григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Закон про це було ухвалено 12 лютого 1918 року (за старим стилем) на засіданні Малої ради Української Народної Республіки в Коростені.
Незадовго до того григоріанський календар було запроваджено в Радянській Росії; згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли григоріанський календар, тож і далі послуговуються юліанським календарем.
У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат. Дати до 4 жовтня 1582 не перераховуються за григоріанським календарем і наводяться за юліанським. У країнах, де григоріанський календар прийнято із запізненням, існує проблема тлумачення дат. Наприклад, інформація про те, що певна людина народилася в Російській імперії 22 квітня 1870 року, вимагає додаткового пояснення, за яким календарем приведена дата. Зазвичай, проблема розв'язується наведенням дат за обома стилями: старим і новим. Зазначена дата народження виглядає в такому записі як 10 (22) квітня.
Руське Православне Коло використовує григоріанський календар, тому що він є державним в Україні. Сам календар в середньому на 3 доби відстає від астрономічних подій, що зменшує його значення, але є незначним у порівнянні з юліанським, який відстає в середньому на 16 діб. Тому прийнято рішення не плутати людей подвійними стандартами, як це робиться у ортодоксальних церквах, де відбулася накладка на державний календар дат юліанського календаря і утворилося непорозуміння з народними святами, які після реформи отримали датування зміщене на 13 діб.
Деякі рідновірські організації намагаються висмикнути із системи окремі свята і переставити їх в григоріанському календарі на астрономічні точки, що пов'язані із сонячним рухом (наприклад, Різдво 25 грудня, переставляють на 21-22 грудня). Причому інші свята залишаються з традиційними датами, чим порушують системність календарних свят. В кращому випадку, треба було традиційне датування залишити, а в дужках писати відповідник в григоріанському (державному) календарі для орієнтації.
Література:
1. Пашник С.Д. Юліанський та григоріанський календарі. – svit.in.ua/stat/st1.htm.
2. Григоріанський календар. – wiki.svit.in.ua/index.php/Григоріанський_календар.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.