Рідновіри користуються літочисленням від Чорноморського потопу (5508 р. до н. д.). Стався він через прорив Середземного моря. Це підтверджується геологічними даними, за якими потоп був між 5600–5500 р. до н. д. При цьому рівень Чорного моря піднявся на 100 м, заливши пониззя рік – особливо від Дунаю до Кубані і утворивши Азовське море. Це призвело з одного боку до ущільнення місцевого населення й раптового виникнення буго-дністровського центру (Трипільська культура). Саме потоп міг послугувати початком нового літочислення, яким користувалися руські літописи до реформи з переведенням на відлік часу від Різдва Христоса. Є ще відлік часу від якоїсь умовної події, як наприклад у Велесовій Книзі, але окрім поодиноких згадок це не створило календарної системи. Інших літочислень на нашій землі нам невідомо. Останнім часом з'явилося кілька новоутворень, щоб замінити чужовірні літочислення, але вони не набули широкого використання, окрім релігійних течій звідки вони походять.
Які основні свята відзначають рідновіри?
Наші Предки календар створювали на відзначення положення Сонця, Місяця, а також сезонів року і польових робіт. Сповідники Руської Віри також за звичаєм відзначають ці свята. Перш за все це сонцестояння і рівнодення: Коляда, Великдень, Купало, Митнищі (Радогощ). Святкуються такі широковідомі свята як Новий рік, Водосвяття, Стрітення, Колодій, Сорочини, Вербна неділя, Проводи, Зелені свята, Спаси, Пречиста, Покрова, Доля, Калита та інші.
Який календарний стиль використовуємо?
Відлік часу людство веде за спостереженнями небесних світил – Сонця і Місяця, тому календарі є місячні, сонячні і місячно-сонячні. У нас є всі підстави стверджувати, що раніше наші Предки користувалися місячно-сонячним календарем, який враховує рух обох світил, на це вказують і свята. Зараз наша держава користується сонячним календарем, який називається Григоріанський (за ім'ям папи римського, що ввів цю систему обліку часу). Він в середньому на три доби відстає від астрономічних подій. Щоб не створювати зайву плутанину РПК дотримується державного стилю.
Натомість в Україні, на догоду пануючій чужинській церкві, ввели в державний календар кілька основних церковних свят в юліанському (від імені Юлія Цезаря, що його запровадив) стилі, який є ще менш досконалий і відстає від астрономічних подій приблизно на 16 діб. Це призвело до плутанини систем на державному рівні.
В нашій країні за послідовністю установлених державних свят спочатку вітають з Новим роком, а вже потім з Різдвом. Чи правильно це?
Така послідовність свят є неправильною, в тому числі і за церковним каноном. При використані різних календарних систем, люди роблять помилку, адже першим іде Різдво 25 грудня, а потім Новий рік (він же Обрізання Господнє) 1 січня, і ніяк не навпаки. При накладці юліанського календаря на державний відповідно це є 7 січня і 14 січня. Навіть якщо держава святкує Новий рік в григоріанському календарі, а Різдво в юліанському, то потрібно зробити для себе вибір, в якому календарі свят ви живете і відповідно вітати: «З Різдвом і Новим роком». На 8-й день після Різдва новонароджену дитину кладуть у човен-колиску, тобто новий Місяць (свято ще називають Різдвом Місяця). Дитині дають ім'я, і його човен життя відпливає новою рікою (новим роком). Юдо-христосівці кінці обрізали, ми, русини, відв'язали. Звичайно, що човен не можна відправляти до народження дитини. Аналогічно на 9-й день проводжають човен-труну старого Сонця, відбувають Проводи (див. подібні свята в різні періоди року).
Чи є годинник стародавнім календарем?
У давнину існувала більш проста система обчислення річного кола, яке складалося з 360 днів (360 градусів кола) і пустого святкового тижня в кінці року для повного сонячного року. Циферблат годинника – це давній календар з поділом на 12 годин-місяців і 60 хвилин-тижнів (копа), на кожний місяць припадає по 5 шестиденних тижнів. Саме в календарі свят прослідковується шестиденна система. Вважають, що семиденка близько І ст. була занесена юдеями в Римську імперію, і, напевно, з розповсюдженням юдо-євангелізму поширилася в Європі.
Годинник має поділяти добу і рік наступним чином (враховуючи сучасний поділ доби на 24 години):
1 грудня (На(ш)ума, нового змія) – 22 до 4 год. – ніч (зима); Новий рік (0 годин) припадає на 1 січня.
1 березня (Веснянка) – з 4 – 10 год. – ранок (весна);
1 червня (Шума, старого змія) – з 10 год. до 16 год. – день (літо);
1 вересня (Комина) – з 16 до 22 год. – вечір (осінь).
Кожне число-закрутка – це Змій. Коли настає час Бог-Сонце копієм (стрілка) побиває Змія (годинник б'є). Старий Змій помирає – постає Новий і знову починається лік часу.
Церкви юдо-євангельської віри для вирахування Великодня використовують пасхалію, чому РПК її не використовує?
Великдень – свято весняного рівнодення, коли день стає більше ночі. Церковне вирахування Великодня – це відголосок місячно-сонячного календаря, але помилково це свято плутають із жидівським Песахом (середина місяця Нісана-Квітня, місячна повінь). На Нікейському соборі, коли унормовували церковне життя, рівнодення за юліанським календарем припало на 21 березня (календар почав відставати). Після рівнодення і місячної повені наступна неділя вважається днем Паски (Пасхи), яку можна святкувати починаючи від 22 березня. Різниця між святкуваннями католиками і ортодоксами полягає в різних стилях календаря, але по суті вони приблизно однакові. Одночасно церкви на період Великодніх свят використовують і сонячний календар. Це приводить до дублювання свят. Великодню відповідає в сонячному календарі Благовіщення 25 березня (врахуйте невеличке відставання григоріанського календаря), це свято по суті має відзначати рівнодення. РПК вирішило не використовувати шматок місячно-сонячного календаря, а повністю всі свята поставило в сонячному стилі. А щодо Песоха, то за аналогіями це є наше свято Рахманського Великодня, воно було поставлено на 15 квітня (середина між Великоднем і Трійцею при шестиденному тижні).
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.