Обряди

Які обряди проводяться в Руському Православному Колі?

За звичаєм проводяться наступні обряди: щонедільні славлення, свята Сварожого Кола, тобто календарні, посвячення в рідновіри, вікові посвяти, вінчання, поховання, освячення будівель та іншого майна.

 

Хто має право проводити обряди?

Обряди святого таїнства (посвячення в рідновіри, вінчання, поховання) проводить волхв, або з благословіння верховного волхва обряд може провести жрець. Всі інші обряди можуть проводитися жерцем. Старшим духовним чинам допомагають обрядодії. Чому волхвом може бути тільки особа чоловічої статі? Під час обряду освячення проходить своєрідне запліднення, яке виконує виключно чоловік. Священнослужитель виступає в ролі Бога, що дає життя. Для освячення використовується кропило або інша річ у вигляді символу чоловічого начала (наприклад, китиця, булава, меч). Освячення водою дорівнюється заплідненню сіменем: дощ, що проливається з Неба на Землю, її запліднює. В інших народів теж саме ставлення до освячення – його виконують лише чоловіки. В одному з індуських творів описано процес збирання в чоловічу сутність космічних явищ: «Води, ставши сіменем, увійшли в дітородний орган». Також лише чоловіки засівають оселю зерном, а жінкам це суворо заборонено, бо сама оселя символізує жіноче лоно. Жінки, що досягнули високого духовного рівня, стають берегинями (жрицями, обрядодійками) і виконують обряди, що пов'язані із жіночою сутністю.

 

За яким принципом проводиться щонедільне богославлення?

Богославлення проходить за схемою Світового Дерева: спочатку славиться світ Прави і Бог як Творець світу, далі йде ушанування світу Яви і побажання доброго здоров'я Роду нашому, третім ушановується світ Нави і поминаються Предки. На завершення обряду проходить єднання всього Роду і спільне споживання їжі – братчина (причастя).

 

Як тримати руки під час богославлення?

Під час богославлення руки потрібно тримати молитовно, склавши долоня до долоні на грудях або склавши перед собою в довільній формі. Під час прославлення Богів обидві руки підіймаються догори, творячи «Триглав», і проголошується слава. Під час спільного проголошення молитви руки також мають бути підняті догори. Тобто людина спочатку замикає свою внутрішню силу на собі, а під час прославлення розкривається для поєднання з Богами. Воїни, які тримали в правій руці меча, а лівою щит, догори підіймали меча. За відсутності зброї, під час молитви права рука знаходиться на серці, а ліва (як захисниця) на животі. Таке розташування рук можемо бачити на прадавніх образах Богів. Під час славлення Бога права рука, наче меч, піднімається до Сонця, ловлячи його промені і отримуючи Божу силу.

 

Як прославляємо Рідних Богів?

Під час славлення проголошуються ім'я Бога, до якого звертаються у молитві, наприклад: «Слава Роду (Перуну, Дажбогу, Мокоші та ін.)!» або до усіх Богів відразу: «Слава Рідним Богам!» Якщо славу промовляє духовний провідник, то всі люди, піднявши руки догори, у відповідь кажуть: «Навіки слава!» Слава Богам промовляється голосно.

 

Як приймається посвята в Рідну Віру в дорослому віці?

Якщо ви приймаєте посвяту в дорослому віці, то проводяться ті ж обрядодіяння, що й при посвяті дитини, але вже без кумів. Посвячуваний оголошує присягу перед Богом і людьми. З собою потрібно мати нагрудний оберіг, бути охайно одягнутим, бажано у вишиванку. Також потрібно мати два очілля (налобна пов'язка): одну з простого матеріалу для спалення, а інше (гарне) для посвяти.

 

Які нагрудні обереги можна носити?

Оберіг не тільки оберігає вас, але ще й є ознакою вашої приналежності до Роду Руського. Основним оберегом Руського Православного Кола є Триглав. Можна також носити інші обереги, які відповідають руському звичаю, наприклад: сварга, лунниця, громове колесо, алатир та інші.

 

Яке ім'я надається при посвяті?

Кожне ім'я, яке дається людині, має велику духовну силу. Раз отримавши його, ми проносимо ім'я через усе життя. Тому підбір імені – надзвичайно відповідальна справа. Його значення дає певний код характерові людини. Називати дитину обов'язково потрібно рідним іменем. Ім'я вважається рідним, якщо воно пояснюється і узгоджується з нашою мовою і світоглядом. Батьки чи доросла посвячувана людина самі обирають ім'я і перед посвятою радиться з волхвом. Руське Православне Коло має порадник-іменослов, де можна подивитися існуючі рідні імена, також можна утворити нові.

 

Які вікові посвяти існують і для чого вони?

Вікові посвяти існують для переведення людини в інший суспільний стан. Приблизно ці посвяти відповідають річному рухові Сонця. При шестиденній системі, яка була раніше у стародавньому календарі і збереглася на годиннику, рік складався із 60-ти тижнів. Це відповідало 60 (копа) рокам життя людини. Основних поділів сонячного року було чотири: на зимове і літнє сонцестояння і весняне і осіннє рівнодення. Річні перевтілення Сонця порівнювалися зі станом людини: Коляда – це дитинство, яке править від Різдва до Великодня 15 тижнів або років у житті людини, Ярило – це юнацтво, що панує ще 15 тижнів до приходу Бога плодючості Купала, це у віковій посвяті відповідає 30 рокам, коли вже є діти, а через 45 тижнів від народження настає панування осіннього Сонця Миробога, що відповідає 45-річній людині, яка стає дідом і може мати онуків. Старцем стають після 60 років, завершується повне Коло і тоді при подальшому житті людина іде по колу дитини, на що існує приказка: «Що старий – що малий». Ці посвяти в тій чи іншій формі збереглися до сьогоднішнього дня.

 

Що таке кошерна їжа, чи можна її вживати?

Кошерною називають їжу, що освячена рабином (юдейським священнослужителем) і відповідає прийнятому релігійному стандарту. Цей обряд є тотожним руському освяченню їжі чи іншого майна. Якщо ви хочете вживати освячену їжу чи користуватися освяченими речами, звертайтеся з цим проханням до священнослужителів рідного віросповідання. В противному випадку ви будете підтримувати чужу віру і виробника, що погано відобразиться на житті нашого народу. Слід зазначити, що поняття «кошерний» є у нас. Так народознавець Шухевич приводить такий народний звичай: «А їй некошерній (незаплідненій) не дозволяється до 35 кроків відходити від хати». Тобто відсутність сімені (каші) у лоні жінки при післяпологовому очищенні робив їй заборону кудись ходити, бо то є передвісником нещастя, як і жінка, яка з пустим відром перетнула дорогу. Сам обряд освячення тотожний заплідненню – сходження Божої благодаті, святості. Тому освячувати будь-що повинен тільки чоловік-священнослужитель.
Світовит Пашник, Волхв РПК