Ходити до храму чи святилища під час вагітності можна і потрібно. Адже відвідування храму надає майбутній мамі сил і віри в те, що все буде добре, як із нею, так і з майбутньою дитиною.
Коли вагітна жінка йде до храму, то вона молиться разом зі своєю майбутньою дитиною. Звичайно, якщо самій жінці хочеться туди йти – через силу вагітній робити не можна нічого, і відвідини храму не є винятком.
На пізніх термінах вагітності до храму, чи де інде, не радять ходити одній, краще покликати з собою чоловіка чи когось іншого з близьких. Адже вагітна може раптово відчути себе погано, і тоді їхня допомога знадобиться. Також слід пам'ятати, що при великій скупченості людей можуть притиснути, а то й випадково штовхнути, або жінка дуже чутлива до поглядів сторонніх людей. Враховуючи такі ситуації краще прийти до храму чи святилища помолитися після основного обрядодійства і отримати благословіння від духовної особи на одинці чи в супроводі близьких.
А я тоді бути з відвідуванням вагітною кладовища чи похорон?
Щодо відвідання кладовища, то також потрібно дивитися, як на такі речі реагує жінка, адже її відчуття передаються дитині. Якщо у неї виникають негативні відчуття: страх, тривога, журба та ін., то краще утриматися, аби не було стресової ситуації. Але якщо жінка в поминальний день виявить бажання разом із родичами сходити на кладовище і психологічний стан не викликає занепокоєння, то їй можна туди іти.
З похоронами все набагато складніше. Навіть здорова людина отримує стрес від втрати близької людини. Краще не піддавати вагітну такому випробуванню. Але бувають випадки, що жінка наполягає на прощанні, то краще дозволити, щоб не викликати ще більших страждань від того, що вона не провела близьку людину в останню дорогу. У цьому випадку потрібно бути завжди поруч і в разі потреби надати допомогу.
Як посвятити дитину в Рідну Віру?
За руським звичаєм дитину посвячують відразу після народження. Ім'янаречення проводиться на 8-й день від народження, водосвяття – на 12-й, введення в Рід – на 40-й. Перші два обряди проводяться удома, а після 40-го дня, коли завершується очищення, куми вводять дитину до храму для приєднання до Роду. Якщо перші два обряди не проводилися раніше, то потрібно провести всі три обряди одночасно, але в тій же послідовності. Для посвячення кумам потрібно мати крижмо – шмат білої матерії для обгортання дитини після купання, а також нагрудний оберіг.
Хто такі куми і кого можна брати у куми?
Між потойбічним і явним світом якби йде боротьба за новонароджену дитину. І раніше дитину 40 днів не виносили за межі двору, аби її не забрали назад у навний світ. Заборона виходити за межі двору стосувалася і матері до закінчення післяпологового очищення. На 40-й день приходили за домовленістю підмінні батьки, яких не знали потойбічні сили, і відносили дитину на посвячення до храму. Дитину в храмі приєднували до Роду земного і нею вже опікувалися Боги верхнього світу. Після посвяти дитини підмінні батьки стають хрещеними батьками для дитини (або ще називають їх святинними, божатими батьками) і кумами, як між собою, так і для батьків дитини. Хрещені батьки допомагають виховувати дитину. Звичайно, сучасне життя внесло корекцію у звичаї, але деякі елементи зберігаються донині. У куми, як правило, беруть найближчих друзів, а то й родичів. Хрещенні батьки не мають бути між собою у шлюбі.
Світовит Пашник,
Волхв РПК
svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.